Любі Затверджені в статусі Синів,
В нас така чудова зима, адже Святий Дух освітлює Своє Слово Нареченій так, як ніколи раніше. Те, що ми, можливо, все життя слухали, читали й досліджували, сьогодні це відкривається й проявляється так, як ніколи раніше.
Людина чекала цього дня багато тисячоліть. Вони прагнули й молилися про те, щоб почути й побачити те, що бачимо й чуємо ми. Навіть стародавні пророки прагнули побачити цей день. Вони дуже хотіли побачити здійснення й Господній прихід.
Навіть учні Ісуса, — Петро, Яків та Іван, — мужі, які ходили й розмовляли з Ним, прагнули побачити й почути все приховане. Вони молилися про те, щоб Це відкрилося й проявилося в їхній день, в їхній час.
Сім періодів Церкви кожен посланець — Павло, Мартин, Лютер — прагнув осягнути всі приховані таємниці. Їхнє бажання полягало в тому, щоб побачити здійснення Слова при їхньому житті. Вони хотіли побачити Господній прихід.
У Бога був план. У Бога був час. У Бога були люди, появи яких Він очікував… НАС. Багато століть нічого не виходило. Але за Своїм передбаченням Він знав, що ці люди з’являться: Його славетна, досконала Наречена-Слово. ВОНИ НЕ ПІДВЕДУТЬ ЙОГО. Вони не поступляться ЖОДНИМ СЛОВОМ. Вони стануть Його чистою, незайманою Нареченою-Словом.
Цей час настав. Ця пора настала. Ми обрані, яких Він чекав відтоді, як з Адамом сталося гріхопадіння і той втратив свої права. МИ ЙОГО НАРЕЧЕНА.
Бог продемонстрував Іванові пророцтво про все те, що повинно було відбутися, але той не зрозумів усіх значень. Коли він зійшов нагору, він побачив у правиці Того, Хто сидів на престолі, книгу, запечатану сімома печатками, але не знайшлося нікого гідного розкрити цю книгу.
Іван закричав і гірко заплакав, бо все було втрачено, ні для кого не лишилося надії. Але, хвала Господу, один зі старійшин сказав йому: “Не плач, бо ось Лев з коліна Іудиного, Корінь Давидів, Він переміг, щоб відкрити книгу і зняти її сім печаток”.
Цей час настав. Ця пора настала. Ось муж, якого Бог обрав для того, щоб записати все те, що він побачив. Але остаточний Його зміст лишався невідомим.
Бог очікував і очікував того часу, коли на землю прийде Його обрана посудина, Його сьомий ангел-посланець, щоб скористатися його голосом, щоб той став Його Голосом до Його Нареченої. Він хотів говорити з вуст у вуха, щоб НЕ ВИНИКЛО ЖОДНИХ НЕПОРОЗУМІНЬ. Він сам захотів проговорити й відкрити всі Свої таємниці Своїй коханій заздалегідь призначеній досконалій милій Нареченій… НАМ!!!
Він дуже прагнув розповісти нам всі ці чудові речі. Подібно до того, як чоловік каже своїй дружині знову й знову про те, що він кохає її, і їй ніколи це не набридає, Він любить повторювати нам знову й знову те, що Він любить нас, обрав нас, очікував на нас і тепер прийшов за нами.
Він знав, що нам дуже подобається слухати Його ще й ще, тому Він влаштував так, щоб Його Голос записали на плівки, щоб Його Нареченій можна було цілий день, щоденно натискати на Відтворення й слухати Його Слово, яке наповнює їхнє серце.
Його люба Наречена підготувала себе підкріпляючися Його Словом. Ми вже нічого не станемо слухати, тільки Його Голос. Ми можемо харчуватися тільки Його Чистим наданим Словом.
Ми очікуємо величних подій. Ми відчуваємо Це в своїй душі. Ось Він наближається. Ми чуємо весільну музику. Наречена ось-ось піде під вінець. Всім піднятися: Наречена підійшла для того, щоб поєднатися зі своїм Нареченим. Усе готово. Ця мить настала.
Ніхто не любить нас так сильно, як Він. Ніхто не любить Його так сильно, як ми. Ми станемо Одно з Ним і з усіма, кого любимо, на віки вічні.
Запрошуємо вас прийти й підготуватися до весілля разом з нами в неділю о 12:00 за джефферсонвілльським часом, коли ми слухатимемо Божий Голос, який відкриє Одкровення, п’ятий розділ, перша частина 61-0611.
Брат Йосип Брангам